День не лише скорботи, а й правди
28 липня 2025 року Україна вперше відзначала нову важливу пам’ятну дату — День вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цей день затверджено Верховною Радою постановою №4558-ІХ від 22 липня 2025 року як відповідь на ініціативу громадськості та національний обов’язок — вшанувати героїв, які стали жертвами жорстокого полону та воєнних злочинів, скоєних російською федерацією.
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські війська здійснили один із найжахливіших терактів у сучасній історії України — вибух у колонії №120 у селищі Оленівка на тимчасово окупованій території Донеччини. У результаті атаки, яка знищила барак, де утримували українських військовополонених, загинули щонайменше 53 оборонці Маріуполя, ще понад 130 були поранені. Більшість із них були героями “Азовсталі”, які, виконуючи наказ вищого командування, вийшли з оточення з надією на збереження життя згідно з міжнародними гарантіями. Проте замість захисту отримали смерть.
28 липня — не лише день болю. Це голос пам’яті й гідності. Це вшанування тих, кого катували, морили голодом, били, утримували без зв’язку, хто не витримав нелюдських умов або був цинічно страчений. Встановлення цього дня на державному рівні — жест поваги, вдячності та відповідальності. Це сигнал для всього світу: українці не забувають своїх героїв. Ми пам’ятаємо не лише тих, хто загинув на полі бою, а й тих, хто потрапив у полон і мужньо пережив найтемніші сторінки війни — або не встиг повернутися.
Це день, коли ми схиляємо голови і говоримо:
Ми пам’ятаємо. Ми боремося. Ми не пробачимо.